День української писемності та мови

День української писемності та мови – свято , яке щороку згуртовує нас і звеличує як велику націю. Кожна держава має свої святині, символи, традиції, звичаї. І звичайнож  своюмову. В народ ікажуть:  Якщо в народу є своя мова, то є і сам народ. Наша мова ніжна, співуча, мелодійна. І для того, щоб вона була такою завжди, її потрібно добре знати, вивчати, любити і доглядати.  В Турбівській бібліотеці для дітей з нагоди свята організована книжкова викладка «Яке прекрасне рідне слово,воно не світ , а всі світи», біля якої проведено оглядлітератури. Україна залишається багатомовною країною, але знання державно їмови повинно стати законом для всіх громадян які проживають в Україні, хоча вони можуть спілкуватись і навчатись рідною мовою.Наша мова сягає своїм корінням в глибоке минуле. Із сивої давнини бере вона початок. Шлях її розвитку – це тернистий шлях боротьби.

Сучасна українська літературна мова пов'язується з конкретною датою — виданням «Енеїди» Котляревського у 1798 році. Знаменита поема стала першим друкованим твором, написаним живою народною мовою, всупереч тогочасній традиції користування книжною українською мовою. Наша рідна мова – цілюще джерело, з якого черпають живодійну силу наші пісні, думи, легенди, наші літературні надбання. Цураючись мови материнської, ми цураємось свого народу, Бога, який дав нам оцей вічний і неоціненний дар.

О слово рідне! України слава!

Богдана мудрість і Тараса заповіт.

О гул століть, і сьогоденнягомін

В тобі злились, як духу моноліт.

О слово рідне! Мудре і прадавнє,

Тивиросло з могутньоїземлі!

Тебе валуєвижорстокорозпинали,

А ти возносилось і не корилось – ні!

О слово рідне! Подарунокмами!

О пісняніжна, і розрада нам!

Я всім на світіподілюся з вами.

Та слова рідногонікому не віддам!

М. Лещенко

 

Повернутись