Липовеччина у жалобі

Живим ланцюгом та на колінах липовчани зустрічали кортеж із домовиною 42-річного героя, загиблого у зоні АТО добровольця Віталія Оніщука.  З державними прапорами, квітами і свічечками  біляПам"ятного знаку загиблим в АТО землякам, зібралися земляки, щоб у скорботі схилити голову перед захисником України, востаннє віддати шану.  

     Побратими винесли домовину із тілом земляка і поставили перед Пам"ятним знаком. Хвилиною мовчання вшанували пам"ять полеглого бійця...А далі до болю в серці звучала «Пливе кача по Тисині». Слова і мелодія цієї пісні зворушують до сліз. З часу подій Революції Гідності, що відбувалася в Києві у 2014 році вона сталанеофіційним гімном-реквіємом за невинно вбитими активістами Євромайдану, які увійшли в історію під назвою «Небесна сотня». Слухаючи її, жоден з українців не залишається байдужим і в тому її неперевершена сила.

   Народився Віталій 17 лютого 1976 року у Липовці, По закінченні середньої школи, навчався у Вінницькому аграрниому університеті. Перед початком бойових дій на сході України, працював юристом у Липовецькій ЦРЛ.

Поки хтось досі вирішує, чи варто боротися за Батьківщину, він ще весною 2014-го зробив свій вибір, підписавши контракт.

29 березня 2016 року був призваний на службу Липовецьким райвійськоматом Вінницької області. Служив у 59-тій окремій мотопіхотній бригаді механіком-водієм евакуаційного відділення евакуаційного взводу ремонтної роти. Загинув у районі виконання завдань за призначенням  на території парку пошкодженої техніки ТПУ військової частини у Новоайдарі Луганської області в результаті вибуху бойового вибухового пристрою.

Жалобний кортеж на межі Вінницького і Липовецького районів зустріли і супроводжували побратими на чолі із керівником районної організації аж до домівки Віталія.

В цей день на рідній землі його зустрічали близькі, друзі та побратими, всі липовчани, які вважають своїм обов"язком провести в останню путь земляка. На узбіччях дороги, вздовж населених пунктів району Щаслива, Берестівка, Лукашова люди в скорботі схиляли голови перед світлою пам"яттю земляка. 

У загиблого Віталія Оніщука залишився батько Віталій Іванович,1941 р.н.. Не такою він уявляв зустріч із сином. Мати Людмила Степанівна померла 22 квітня 2018 року. Дружина, Наталія працює вихователем Липовецької ДНУ "Сонечко", старша донька Анастасія-студентка Одеського університету ім. Мечникова, молодша Аня-учениця Липовецької ЗОШ №2. Сім"я залишилась без годувальника.

Поховання відбулося 1 листопада на цвинтарі мікрорайону Кам’янка. На Липовеччині Віталій вже шостий герой, який віддав своє життя за Батьківщину. Це непоправна втрата для сім"ї, громади, людства, України. Тридцять перше жовтня та 1 листопада оголошені днями жалоби.Кращі сини України йдуть в небуття , захищаючи наш з вами мир і спокій..

  Схилімо голови перед світлою пам"яттю тих , хто віддав свої життя, відійшовши в безсмертя...

 

Повернутись