Міфи та реалії при оформлені спадщини та договорів купівлі-продажу та дарування

Останнім часом до Липовецького бюро правової допомоги почастішали звернення громадян з питанням «Чи правда, що з першого листопада не можна оформити спадщину чи подарувати будинок?». Сьогодні відповімо на це питання, а також розвіємо ще декілька міфів щодо оформлення спадщини.

Міф 1.

З 1 листопада «поточного року» оформити спадщину або договір дарування стане неможливо.

Даний міф пов'язаний з прийняттямпостанови Кабінету Міністрів України №231, яка звертаю Вашу увагу прийнята ще 04 березня 2013 року. Згідно даної постанови суб’єкти оціночної діяльності не мали права визначати оціночну вартість рухомого і нерухомого майна для цілей оподаткування (в тому числі при оформленні договорів дарування та вступі у спадок) до отримання сертифікату нового зразка. Тобто з 01 листопада 2013 року фактично запроваджувалася «переатестація» оцінювачів та використовувалися нові звіти про оцінку. Дана постанова №231 втратила чинність ще в серпні 2014 року у зв’язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України №358 від 21.08.2014 року, яка чинна станом на сьогоднішній день. В липні 2015 року постанова №231 була також визнана незаконною та скасована постановою Вищого адміністративного суду. Проте щороку, починаючи з 2013, у ЗМІ поширюється інформація про проблеми з оформленням спадщини і дарування. Таким чином, на сьогоднішній день підстав для хвилювання немає. В Україні є значне коло суб’єктів оціночної діяльності, які проведуть оцінку, та нотаріусів, які оформлять спадщину чи договір дарування. 

Також нагадуємоз 25 березня набрав чинності Закон України від 23 лютого 2017 року № 1910-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини». Даним Законом внесено зміни до Податкового кодексу України щодо визначення членів сім’ї фізичної особи першого та другого ступенів споріднення, а також щодо оподаткування спадщини за нульовою ставкою у разі успадкування майна цими категоріями осіб. Тепер згідно Податкового кодексу України, членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Тобто за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб тепер оподатковується спадщина, успадкована членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступеня споріднення: батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені, рідні брати та сестри, бабуся та дідусь, онуки.

Щодо інших категорій то залишено без змін. Фізичні особи - резиденти, які отримують спадщину (подарунок) від фізичної особи - резидента, але не відносяться до членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, сплачують податок на доходи фізичнихосіб за ставкою 5 відс. від вартості будь-якої спадщини (подарунку).

Такий самий порядок оподаткування стосується і подарунків - оподатковуються згідно з правилами, встановленими для оподаткування спадщини. Подарунки від родичів першого та другого ступеня споріднення - за нульовою ставкою. Від інших - 5 відсотків, від нерезидентів - 18 відсотків.

Цими змінами також скасовано необхідність оцінки майна у разі спадкування будь-яких об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою та дарування об’єктів, які оподатковуються за нульовою ставкою.

 

Міф 2

Якщо спадщина не оформлена протягом тривалого терміну, то її забере держава.

Відповідаючи на це питання слід зазначити, що відповідно до законодавства, спадкоємець протягом піврічного терміну має подати до нотаріальної контори заяву про вступ у спадщину (спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом піврічного строку,  він не заявив про відмову від неї). Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, що прийняли спадщину, строком не обмежена, тобто після написання заяви про вступ у спадщину, оформлення права власності на спадкове майно  строком не обмежене і може бути здійснене і через 10 – 15 років.

 У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Відумерлість спадщини означає, що на спадкове майно, яке залишилося після смерті спадкодавця ніхто з його спадкоємців не претендує з будь-яких причин: у спадкодавця може не бути спадкоємців за законом; усі спадкоємці, як за законом, так і за заповітом відмовилися від прийняття спадщини або не встигли прийняти її, або усі спадкоємці усунені від спадщини. Відповідні органи місцевого самоврядування зобов´язані виявляти таке майно своєчасно та звертатися до суду з метою визнання такого майна відумерлим у судовому порядку. Суд визнає таке майно відумерлим за заявою органу місцевого самоврядування, що претендує на таке майно. Якщо таке судове рішення постановлено та майно визнано відумерлим, право розпорядження таким майном перейде до органів місцевого самоврядування, які можуть користуватися ним або розпоряджаються. Розпорядження відумерлим майном провадиться через аукціони, на якому таке майно продається, а гроші переходять до бюджету органів місцевого самоврядування.

Отже, перехід спадкового майна у власність органів місцевого самоврядування можливий, але за умов, що протягом року ніхто із спадкоємців не заявив своїх спадкових прав та органи місцевого самоврядування подали відповідний позов до суду про визнання спадщини відумерлою. Такі випадки трапляються, але в основному це стосується майна, що залишилось після громадян, поховання яких проводилось органами місцевої влади, оскільки відсутні родичі, які в подальшому можуть спадкувати майно.

 

Міф 3

Не можна буде успадкувати  чи продати будинок, якщо власник житла оформив субсидію, тому що нараховану суму субсидії прийдеться повертати.

 

Якщо помер власник будинку, на якого оформлена субсидія, спадкоємці повинні повідомити управління праці і соціального захисту про цей факт та у такому разі нарахування субсидії буде припинено. У разі, якщо спадкоємці проживали спільно із спадкодавцем, вони також повинні повідомити про цей факт та переоформити субсидію на себе, з урахуванням змін. Якщо спадкоємці вчасно не повідомлять про смерть спадкодавця, вони  повинні повернути суму неправомірно нарахованої субсидії.  Але це ніяким чином не впливає на право спадкоємців на отримання спадку.

Теж ж стосується дарування чи продажу будинку. У разі,  коли власник будинку, який оформив субсидію на домоволодіння, дарує або продає його, та відбувається зміна осіб зареєстрованих у даному будинку (власник будинку знімається з реєстрації, а обдаровані чи покупці реєструються) або навіть якщо обдарованим чи покупцем є особа що зареєстрована у цьому домоволодінні (наприклад батько дарує синові будинок, при цьому обидва зареєстровані у цьому будинку та продовжують і надалі проживати разом та отримувачем субсидії залишається батько), про даний правочин потрібно повідомити протягом місяця управління праці та соціального захисту населення. У такому разі або припиняється нарахування субсидії або вона нараховується з врахуванням змін. У випадку не повідомлення про даний факт, субсидію прийдеться повернути. Але ніяких обмежень щодо дарування чи продажу домоволодіння, власник якого отримує субсидію не існує.

Сподіваємось, що дана стаття  була корисною та нагадуємо, що для отримання консультації з цього питання, а також інших правових питань всі жителі  смт.Турбів  можуть звернутись до Козятинського МЦ за адресою:    смт.Турбів, вул.Миру,113 ( відділення Укрпошти),  м. Козятин,  пров. Кондрацького, 1А, тел.:(04342) 2-00-17; 2-02-07; або  Липовецького бюро правової  допомоги:      м. Липовець, вул. Некрасова,  4. тел. (04358) 2-10-33.

Начальник Липовецького бюро

правової допомоги                                                  Оксана Комісаренко  

Повернутись